Jael.Dace
Інженер
417
616
А фіг його знає. Опір в рідних - 0.25 ом (max), а в тих, що поставив - 0.19 (max при 25С). Емність затвора в оригінала суттєво більша.І де собака порилась,- цікаво. Опір переходу, емність?
Інші параметри теж не на користь оригіналу. (Можете самостійно порівняти: стояли SW20N50D у корпусі TO220-F, а ставив SPP20N60C3 у TO220.)
Єдине, що кидається мені в око - Rising time (оригінал - 90ns, той, що не підійшов - 5ns) та Fall time (62ns проти 12ns) - так, теж не на користь оригіналу, тож поясню.
Нещодавно в мене був випадок в блоках живлення потужного ПЧ від початку 2000х: якісний сучасний транзистор, підібраний як аналог оригінальному (оригінали купив, але вони виявилися б/в з перевареними ногами) наче і працював, але рівень голчатих перешкод на всіх провідниках блока живлення був величезний. І така фігня на чотирьох блоках. Потім додумався підкинути той переварений оригінал - голки зникли. Вважаю, що в аналога були дуже круті фронти і від них йшли перешкоди.
Можливо і тут щось подібне? Хоча осцилографом якихось сильних викидів не бачив.
Після будь-яких маніпуляцій, перше ввімкнення - з обмеженням струму (якщо живлення від розетки - лампочку послідовно, якщо від акумулятора - замість акумулятора лабораторний блок живлення), тоді бабахів одразу поменшає.в мене був випадок коли я на новій станції випаяв транзистори для замірів,запаяв їх назад і вона бахнула
Станція пройшла тести і сьогодні буде видана.
