-
Ставай частиною тіні ССО. Долучайся до спільноти хоробрих. Ставай голосом Фонду, щоб підтримувати воїнів ССО. Йди поряд і підтримуй тих, хто йде першим та непомітно.
Bluetti EB150 маркування U7
- Автор теми Mtv
- Дата початку
Porter
Інженер-супервайзер
1,181
1,586
Залишу інфу тут, щоб не городити нову тему. Від ЛБП (25 вольт) струму нема, Виводить помилку і показує заряд 1200 Вт.Інвертор я відтестував повністю втч з перевантаженням. А при видачі чорт дьорнув зарядку перевірити. І що ви думаєте? Помилка Е021
Циклічно індкація 2000 Вт по входу і помилка Е021 По мануалу це занадто низька температура Але усі датчики не трогані і на місці... Матиму продовження...
По факту була в захисті по зарядці БМС батареї, заряд окремим проводом. Логіки і причини не розумію. Але, після повного обезточення контролера БМС Батарея дозволила заряд.
Сама БМС справна, транзистори не пробиті. Отаке...
Вітаю.
Нарешті завершив ремонт цієї станції, та хочу поділитися досвідом, оскільки сам ремонт виявився досить нестандартним. Можливо комусь це заощадить трохи часу.
станцію принесли після зустрічного струму тому вигоріло майже вся інверторна частина
IGBT транзистори, драйвери, стабілітрони діоди резистори в гейтових колах, шунти, два згорівші дроселі, а також ACS720T.
Оскільки я не зміг знайти ACS720T в продажу Україні то це і стало основною проблемою через яку ремонт завис на паузі.
ACS720T на майбутнє замовив на алі, але щоб не гаяти час почав думати що поставити замість ACS720T
Як відомо, цей датчик має вихідний офсет (віртуальний нуль) приблизно 1,5 В. Саме через цю особливість знайти прямий аналог досить складно.
У результаті я вирішив використати доступний в продажу датчик ACS710, але його вихід має офсет 2,5 В, тому сигнал потрібно було адаптувати під АЦП мікроконтролера, який очікує 1,5 В.
Фактично потрібно було реалізувати таке перетворення:
Вхід- сигнал з офсетом 2.5v Вихід- той самий сигнал, але з офсетом 1.5v
Для цього я спочатку розробив схему на операційному підсилювачі LM358, яка виконує віднімання опорної напруги.
Ідея така:
на один вхід подається сигнал датчика, на другий — опорна напруга, підсилювач виконує зсув рівня сигналу
Спочатку я зробив модель у симуляторі Proteus
В симуляції все працювало ідеально:
при зміні амплітуди синусоїди на вході, на виході отримувався той самий сигнал, але вже з іншим офсетом.
Після цього я зібрав схему на макетній платі. Використав звичайну LM358, підібрав точні резистори для формування опорної напруги, усе зібрав на довгих дротах.
На вхід подав синусоїду, живлення взяв навіть не від лабораторного блока, а від звичайної зарядки для телефону — так би мовити, для імітації «польових умов».
І, на мій подив, усе запрацювало з першої спроби. Навіть попри довгі дроти та імпульсне живлення, схема працювала практично так само стабільно, як і в симуляції.
Переглянути вкладення 20260130_202035.mp4
Після такого результату вирішив зробити нормальну плату.
якщо схема стабільно працює «на соплях», з довгими дротами та імпульсним живленням, то при компактному та акуратному монтажі вона точно не повинна створити проблем.
Я розвів плату, виготовив її та розпаяв усі компоненти. І При першому ввімкненні з'явилася проблема.
На виході підсилювача сигнал був промодульований пилкою приблизно 240 кГц.
підібравши конденсатор паралельно резистору зворотного зв'язку ця проблема вирішилась.
Але з’явилась інша проблема - навіть без навантаження станція показувала фантомне споживання.
Забігаючи наперед скажу що у підсумку довелося виготовити і протестувати чотири різні варіанти схем на ОП.
Лише четвертий варіант при ввімкненні без навантаження показав очікувані 0 W на дисплеї.
Після цього вже можна було переходити до наступного етапу — перевірки того, який саме сигнал очікує АЦП мікроконтролера від датчика струму. Тобто фактично потрібно було визначити необхідну чутливість для коректної роботи АЦП контролера
Щоб зрозуміти, який саме сигнал очікує АЦП мікроконтролера, я провів простий експеримент.
Підключив в якості навантаження 100-ватну лампу, на дисплеї станції показало показало 62 W
Добавлю невелике уточнення: під час експериментів з усіма попередніми схемами підсилювачів я використовував їх у режимі повторювача сигналу, тобто без коефіцієнта підсилення.
Далі простий розрахунок:
100 / 62 ≈ 1.61
Тобто сигнал потрібно збільшити приблизно у 1.61 раза.
По даташиту чутливість датчика ACS710 56 мВ/А
Помноживши: 56 × 1.61 отримав ≈ 90.16 мВ
Це значення майже повністю збігається з чутливістю датчика ACS720 -15ABT, яка в даташиті становить 90 мВ/А.
Таким чином вдалося не лише визначити необхідний коефіцієнт підсилення,
а й з’ясувати, яка саме версія датчика струму повинна була бути встановлена в оригіналі !!!
ACS720-15ABT
до цього, інформації яка конкретно версія ACS720 стоїть в цій станції ніде не знайшов , користувачі підказали тільки назву ACS720T.
По іроніі долі, в одному з в попередніх відповідей я її обвів червоним,
на той момент ще не підозрюючи що саме вона і повинна використовуватись в цій станції
.. Але продовжу далі ...
Оскільки після всіх попередніх експериментівя я вже дізнався чутливість датчика, то залишилось лише підібрати номінали резисторів у схемі операційного підсилювача, щоб отримати потрібний коефіцієнт підсилення для встановленого ACS710
Для точнішого розрахунку я взяв значення з даташитів обох мікросхем, і отримав 90 / 56 = 1,607
Тобто щоб мікроконтролер правильно і точно рахував, мені потрібно підсилити вихідний сигнал в 1,607 раз
Виходячи з коефіцієнта підсилення 1,607 я розрахував співвідношення резисторів у ланцюзі зворотного зв’язку операційного підсилювача, які формують необхідне підсилення, і також підібрав номінали резисторів дільника опорної напруги 1,5v
Далі у процесі тестування я помітив ще один нюанс - опорна напруга трохи змінювалася залежно від рівня вхідного сигналу.
Відхилення були невеликі, але навіть вони впливали на точність вимірювання.
Щоб вирішити проблему, я зробив ще один варіант ОП.
На одному каскаді реалізував диференційний підсилювач, на іншому каскаді класичний неінвертуючий повторювач для опорної напруги.
До цього на всіх попередніх схемах використовував лише один каскад, а другий був незадіяний, і гріх було цим не скористатись.
Отже після додавання буфера опорна напруга стала стабільною, і точність вимірювань підвищилась.
У результаті п’ятий варіант схеми став остаточним і був реалізований у фінальній версії.
пізніше добавлю ще друковану плату якщо раптом хтось захоче скористатись
І наостанок кілька слів по підбору елементів:
резистори краще використовувати з класом точності 1% особливо ті що в дільнику опорної напруги, тому що це суттєво впливає на точність вимірювання.
мені трохи повезло і майже всі номінали підібрав зі звичайних резисторів як на диво вони виявились досить точними.
лише одине резистор 2,4к(1%), мені прийшлось підібрати з двох паралельно зєднаних 12к і 3к
Операційник в останній версії використав MCP6002 (RAIL-TO-RAIL) те що було під рукою.
Якщо не має саме такого в наявності, не критично- можна використати і інший RAIL-TO-RAIL з такою самою розпіновкою.
на крайняк навіть з LM358 буде працювати.
Це відео одного з попередніх варіантів підсилювача , так воно виглядало на платі, в подальшому вже інша плата але в такій самій конфігурації була приклеєна на 2 сторонній скотч на це місце.
Переглянути вкладення 20260205_153031.mp4
Переглянути вкладення 5986
так виглядає фінальна версія ,підпаявся дротами до входу і виходу , і до живлення
а це вже тест зі 100 ватною лампою.
Переглянути вкладення 20260224_181657.mp4
Нарешті завершив ремонт цієї станції, та хочу поділитися досвідом, оскільки сам ремонт виявився досить нестандартним. Можливо комусь це заощадить трохи часу.
станцію принесли після зустрічного струму тому вигоріло майже вся інверторна частина
IGBT транзистори, драйвери, стабілітрони діоди резистори в гейтових колах, шунти, два згорівші дроселі, а також ACS720T.
Оскільки я не зміг знайти ACS720T в продажу Україні то це і стало основною проблемою через яку ремонт завис на паузі.
ACS720T на майбутнє замовив на алі, але щоб не гаяти час почав думати що поставити замість ACS720T
Як відомо, цей датчик має вихідний офсет (віртуальний нуль) приблизно 1,5 В. Саме через цю особливість знайти прямий аналог досить складно.
У результаті я вирішив використати доступний в продажу датчик ACS710, але його вихід має офсет 2,5 В, тому сигнал потрібно було адаптувати під АЦП мікроконтролера, який очікує 1,5 В.
Фактично потрібно було реалізувати таке перетворення:
Вхід- сигнал з офсетом 2.5v Вихід- той самий сигнал, але з офсетом 1.5v
Для цього я спочатку розробив схему на операційному підсилювачі LM358, яка виконує віднімання опорної напруги.
Ідея така:
на один вхід подається сигнал датчика, на другий — опорна напруга, підсилювач виконує зсув рівня сигналу
Спочатку я зробив модель у симуляторі Proteus
В симуляції все працювало ідеально:
при зміні амплітуди синусоїди на вході, на виході отримувався той самий сигнал, але вже з іншим офсетом.
Після цього я зібрав схему на макетній платі. Використав звичайну LM358, підібрав точні резистори для формування опорної напруги, усе зібрав на довгих дротах.
На вхід подав синусоїду, живлення взяв навіть не від лабораторного блока, а від звичайної зарядки для телефону — так би мовити, для імітації «польових умов».
І, на мій подив, усе запрацювало з першої спроби. Навіть попри довгі дроти та імпульсне живлення, схема працювала практично так само стабільно, як і в симуляції.
Переглянути вкладення 20260130_202035.mp4
Після такого результату вирішив зробити нормальну плату.
якщо схема стабільно працює «на соплях», з довгими дротами та імпульсним живленням, то при компактному та акуратному монтажі вона точно не повинна створити проблем.
Я розвів плату, виготовив її та розпаяв усі компоненти. І При першому ввімкненні з'явилася проблема.
На виході підсилювача сигнал був промодульований пилкою приблизно 240 кГц.
підібравши конденсатор паралельно резистору зворотного зв'язку ця проблема вирішилась.
Але з’явилась інша проблема - навіть без навантаження станція показувала фантомне споживання.
Забігаючи наперед скажу що у підсумку довелося виготовити і протестувати чотири різні варіанти схем на ОП.
Лише четвертий варіант при ввімкненні без навантаження показав очікувані 0 W на дисплеї.
Після цього вже можна було переходити до наступного етапу — перевірки того, який саме сигнал очікує АЦП мікроконтролера від датчика струму. Тобто фактично потрібно було визначити необхідну чутливість для коректної роботи АЦП контролера
Щоб зрозуміти, який саме сигнал очікує АЦП мікроконтролера, я провів простий експеримент.
Підключив в якості навантаження 100-ватну лампу, на дисплеї станції показало показало 62 W
Добавлю невелике уточнення: під час експериментів з усіма попередніми схемами підсилювачів я використовував їх у режимі повторювача сигналу, тобто без коефіцієнта підсилення.
Далі простий розрахунок:
100 / 62 ≈ 1.61
Тобто сигнал потрібно збільшити приблизно у 1.61 раза.
По даташиту чутливість датчика ACS710 56 мВ/А
Помноживши: 56 × 1.61 отримав ≈ 90.16 мВ
Це значення майже повністю збігається з чутливістю датчика ACS720 -15ABT, яка в даташиті становить 90 мВ/А.
Таким чином вдалося не лише визначити необхідний коефіцієнт підсилення,
а й з’ясувати, яка саме версія датчика струму повинна була бути встановлена в оригіналі !!!
ACS720-15ABT
до цього, інформації яка конкретно версія ACS720 стоїть в цій станції ніде не знайшов , користувачі підказали тільки назву ACS720T.
По іроніі долі, в одному з в попередніх відповідей я її обвів червоним,
на той момент ще не підозрюючи що саме вона і повинна використовуватись в цій станції
.. Але продовжу далі ...
Оскільки після всіх попередніх експериментівя я вже дізнався чутливість датчика, то залишилось лише підібрати номінали резисторів у схемі операційного підсилювача, щоб отримати потрібний коефіцієнт підсилення для встановленого ACS710
Для точнішого розрахунку я взяв значення з даташитів обох мікросхем, і отримав 90 / 56 = 1,607
Тобто щоб мікроконтролер правильно і точно рахував, мені потрібно підсилити вихідний сигнал в 1,607 раз
Виходячи з коефіцієнта підсилення 1,607 я розрахував співвідношення резисторів у ланцюзі зворотного зв’язку операційного підсилювача, які формують необхідне підсилення, і також підібрав номінали резисторів дільника опорної напруги 1,5v
Далі у процесі тестування я помітив ще один нюанс - опорна напруга трохи змінювалася залежно від рівня вхідного сигналу.
Відхилення були невеликі, але навіть вони впливали на точність вимірювання.
Щоб вирішити проблему, я зробив ще один варіант ОП.
На одному каскаді реалізував диференційний підсилювач, на іншому каскаді класичний неінвертуючий повторювач для опорної напруги.
До цього на всіх попередніх схемах використовував лише один каскад, а другий був незадіяний, і гріх було цим не скористатись.
Отже після додавання буфера опорна напруга стала стабільною, і точність вимірювань підвищилась.
У результаті п’ятий варіант схеми став остаточним і був реалізований у фінальній версії.
пізніше добавлю ще друковану плату якщо раптом хтось захоче скористатись
І наостанок кілька слів по підбору елементів:
резистори краще використовувати з класом точності 1% особливо ті що в дільнику опорної напруги, тому що це суттєво впливає на точність вимірювання.
мені трохи повезло і майже всі номінали підібрав зі звичайних резисторів як на диво вони виявились досить точними.
лише одине резистор 2,4к(1%), мені прийшлось підібрати з двох паралельно зєднаних 12к і 3к
Операційник в останній версії використав MCP6002 (RAIL-TO-RAIL) те що було під рукою.
Якщо не має саме такого в наявності, не критично- можна використати і інший RAIL-TO-RAIL з такою самою розпіновкою.
на крайняк навіть з LM358 буде працювати.
Це відео одного з попередніх варіантів підсилювача , так воно виглядало на платі, в подальшому вже інша плата але в такій самій конфігурації була приклеєна на 2 сторонній скотч на це місце.
Переглянути вкладення 20260205_153031.mp4
Переглянути вкладення 5986
так виглядає фінальна версія ,підпаявся дротами до входу і виходу , і до живлення
а це вже тест зі 100 ватною лампою.
Переглянути вкладення 20260224_181657.mp4
Останнє редагування:
alexey244
Інженер-супервайзер
1,002
1,077
@Mtv, Титанічна робота, повага. Але завжди було цікаво, коли бачу схожі дописи. З якою метою це робити? Я як людина яка працює в сервісі, і в нас і власник сервісу працює, просто стараємося робити як можно більше легких ремонтів, щоб отримувати багато грошей. Тобто просто кількістью брати. Якщо щось що виглядає так, ніби піде більше дня робити, як у вас тобто, то таке і сенсу робити немає, не окупиться. А чого це робите ви?
Звісно, якщо дивитися чисто з точки зору заробітку, то така робота не те що рентабельна а навіть збиткова.
і я не займаюсь подібними ремонтами на постійній основі — максимум раз на рік можу щось таке «утнути».
В даному випадку робив це більше із цікавості та для саморозвитку. Просто інколи буває якесь непереборне бажання розібратися в складній схемі, зрозуміти як воно працює і довести ремонт до кінця.
Здоровий глузд каже: не роби цього, це не вигідно . А цікавість інколи бере своє і перемагає здоровий глузд.
... тому такі речі роблю більше для досвіду, і щоб тримати мозок у тонусі.))
Та й часто саме з таких «безнадійних» ремонтів отримуєш найбільше знань, і досвіду .
і я не займаюсь подібними ремонтами на постійній основі — максимум раз на рік можу щось таке «утнути».
В даному випадку робив це більше із цікавості та для саморозвитку. Просто інколи буває якесь непереборне бажання розібратися в складній схемі, зрозуміти як воно працює і довести ремонт до кінця.
Здоровий глузд каже: не роби цього, це не вигідно . А цікавість інколи бере своє і перемагає здоровий глузд.
... тому такі речі роблю більше для досвіду, і щоб тримати мозок у тонусі.))
Та й часто саме з таких «безнадійних» ремонтів отримуєш найбільше знань, і досвіду .
Останнє редагування:
Ви не зануда — ви уважний 
Там має бути маркування "3011" це 3,01к
Просто коли я підбирав резистори, кілька разів випаював його, тому одиничка в кінці могла затертися, або флюс зверху залишився.
Бо інакше, якби там було 300 Ом, то на дільнику була б напруга приблизно 0,25 В.
Відповідно, офсет також був би на рівні ~0,25 В, а це однозначно призвело б до помилки.
Там має бути маркування "3011" це 3,01к
Просто коли я підбирав резистори, кілька разів випаював його, тому одиничка в кінці могла затертися, або флюс зверху залишився.
Бо інакше, якби там було 300 Ом, то на дільнику була б напруга приблизно 0,25 В.
Відповідно, офсет також був би на рівні ~0,25 В, а це однозначно призвело б до помилки.
Останнє редагування:
Дуже велика подяка...Вітаю.
Нарешті завершив ремонт цієї станції, та хочу поділитися досвідом, оскільки сам ремонт виявився досить нестандартним. Можливо комусь це заощадить трохи часу.
станцію принесли після зустрічного струму тому вигоріло майже вся інверторна частина
IGBT транзистори, драйвери, стабілітрони діоди резистори в гейтових колах, шунти, два згорівші дроселі, а також ACS720T.
Оскільки я не зміг знайти ACS720T в продажу Україні то це і стало основною проблемою через яку ремонт завис на паузі.
ACS720T на майбутнє замовив на алі, але щоб не гаяти час почав думати що поставити замість ACS720T
Як відомо, цей датчик має вихідний офсет (віртуальний нуль) приблизно 1,5 В. Саме через цю особливість знайти прямий аналог досить складно.
У результаті я вирішив використати доступний в продажу датчик ACS710, але його вихід має офсет 2,5 В, тому сигнал потрібно було адаптувати під АЦП мікроконтролера, який очікує 1,5 В.
Фактично потрібно було реалізувати таке перетворення:
Вхід- сигнал з офсетом 2.5v Вихід- той самий сигнал, але з офсетом 1.5v
Для цього я спочатку розробив схему на операційному підсилювачі LM358, яка виконує віднімання опорної напруги.
Ідея така:
на один вхід подається сигнал датчика, на другий — опорна напруга, підсилювач виконує зсув рівня сигналу
Спочатку я зробив модель у симуляторі Proteus
В симуляції все працювало ідеально:
при зміні амплітуди синусоїди на вході, на виході отримувався той самий сигнал, але вже з іншим офсетом.
Після цього я зібрав схему на макетній платі. Використав звичайну LM358, підібрав точні резистори для формування опорної напруги, усе зібрав на довгих дротах.
На вхід подав синусоїду, живлення взяв навіть не від лабораторного блока, а від звичайної зарядки для телефону — так би мовити, для імітації «польових умов».
І, на мій подив, усе запрацювало з першої спроби. Навіть попри довгі дроти та імпульсне живлення, схема працювала практично так само стабільно, як і в симуляції.
Переглянути вкладення 5983
Після такого результату вирішив зробити нормальну плату.
якщо схема стабільно працює «на соплях», з довгими дротами та імпульсним живленням, то при компактному та акуратному монтажі вона точно не повинна створити проблем.
Я розвів плату, виготовив її та розпаяв усі компоненти. І При першому ввімкненні з'явилася проблема.
На виході підсилювача сигнал був промодульований пилкою приблизно 240 кГц.
підібравши конденсатор паралельно резистору зворотного зв'язку ця проблема вирішилась.
Але з’явилась інша проблема - навіть без навантаження станція показувала фантомне споживання.
Забігаючи наперед скажу що у підсумку довелося виготовити і протестувати чотири різні варіанти схем на ОП.
Лише четвертий варіант при ввімкненні без навантаження показав очікувані 0 W на дисплеї.
Після цього вже можна було переходити до наступного етапу — перевірки того, який саме сигнал очікує АЦП мікроконтролера від датчика струму. Тобто фактично потрібно було визначити необхідну чутливість для коректної роботи АЦП контролера
Щоб зрозуміти, який саме сигнал очікує АЦП мікроконтролера, я провів простий експеримент.
Підключив в якості навантаження 100-ватну лампу, на дисплеї станції показало показало 62 W
Добавлю невелике уточнення: під час експериментів з усіма попередніми схемами підсилювачів я використовував їх у режимі повторювача сигналу, тобто без коефіцієнта підсилення.
Далі простий розрахунок:
100 / 62 ≈ 1.61
Тобто сигнал потрібно збільшити приблизно у 1.61 раза.
По даташиту чутливість датчика ACS710 56 мВ/А
Помноживши: 56 × 1.61 отримав ≈ 90.16 мВ
Це значення майже повністю збігається з чутливістю датчика ACS720 -15ABT, яка в даташиті становить 90 мВ/А.
Переглянути вкладення 5984
Таким чином вдалося не лише визначити необхідний коефіцієнт підсилення,
а й з’ясувати, яка саме версія датчика струму повинна була бути встановлена в оригіналі !!!
ACS720-15ABT
до цього, інформації яка конкретно версія ACS720 стоїть в цій станції ніде не знайшов , користувачі підказали тільки назву ACS720T.
По іроніі долі, в одному з в попередніх відповідей я її обвів червоним,
на той момент ще не підозрюючи що саме вона і повинна використовуватись в цій станції
.. Але продовжу далі ...
Оскільки після всіх попередніх експериментівя я вже дізнався чутливість датчика, то залишилось лише підібрати номінали резисторів у схемі операційного підсилювача, щоб отримати потрібний коефіцієнт підсилення для встановленого ACS710
Для точнішого розрахунку я взяв значення з даташитів обох мікросхем, і отримав 90 / 56 = 1,607
Тобто щоб мікроконтролер правильно і точно рахував, мені потрібно підсилити вихідний сигнал в 1,607 раз
Виходячи з коефіцієнта підсилення 1,607 я розрахував співвідношення резисторів у ланцюзі зворотного зв’язку операційного підсилювача, які формують необхідне підсилення, і також підібрав номінали резисторів дільника опорної напруги 1,5v
Далі у процесі тестування я помітив ще один нюанс - опорна напруга трохи змінювалася залежно від рівня вхідного сигналу.
Відхилення були невеликі, але навіть вони впливали на точність вимірювання.
Щоб вирішити проблему, я зробив ще один варіант ОП.
На одному каскаді реалізував диференційний підсилювач, на іншому каскаді класичний неінвертуючий повторювач для опорної напруги.
До цього на всіх попередніх схемах використовував лише один каскад, а другий був незадіяний, і гріх було цим не скористатись.
Отже після додавання буфера опорна напруга стала стабільною, і точність вимірювань підвищилась.
У результаті п’ятий варіант схеми став остаточним і був реалізований у фінальній версії.
Переглянути вкладення 5985
пізніше добавлю ще друковану плату якщо раптом хтось захоче скористатись
І наостанок кілька слів по підбору елементів:
резистори краще використовувати з класом точності 1% особливо ті що в дільнику опорної напруги, тому що це суттєво впливає на точність вимірювання.
мені трохи повезло і майже всі номінали підібрав зі звичайних резисторів як на диво вони виявились досить точними.
лише одине резистор 2,4к(1%), мені прийшлось підібрати з двох паралельно зєднаних 12к і 3к
Операційник в останній версії використав MCP6002 (RAIL-TO-RAIL) те що було під рукою.
Якщо не має саме такого в наявності, не критично- можна використати і інший RAIL-TO-RAIL з такою самою розпіновкою.
на крайняк навіть з LM358 буде працювати.
Це відео одного з попередніх варіантів підсилювача , так воно виглядало на платі, в подальшому вже інша плата але в такій самій конфігурації була приклеєна на 2 сторонній скотч на це місце.
Переглянути вкладення 5987
Переглянути вкладення 5986
так виглядає фінальна версія ,підпаявся дротами до входу і виходу , і до живлення
Переглянути вкладення 5989
а це вже тест зі 100 ватною лампою.
Переглянути вкладення 5992
Допис оновлено:
Допис оновлено:
декілька слів по підключення до плати
До виводу 12 ACS710 підключається нульовий резистор: його потрібно випаяти і в цей розрив підключити вхід і вихід операційного підсилювача (ОП).
Допис оновлено:
ще по дроселям інформація
маркування 12.0803.0038-00
на обох було міжвиткове в продажу таких не знайшов-прийшлось перемотувати самому .
намотані подвійним проводом по 6 метрів, діаметр 0.8мм
Вкладення
Останнє редагування: